Я маю право! «ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДЬ»

• Чи може дитину забрати з дошкільного навчального закладу її сестра чи брат?

Відповідно до частини другої статті 151 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 №2947-ІІІ (СК) батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-ІІІ (далі - Закон про дошкільну освіту) батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров'я, людської гідності.

Дошкільний навчальний заклад, у свою чергу, створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання (ч.2 ст.11 Закону про дошкільну освіту).

Отже, дошкільний навчальний заклад відповідає за безпеку дитини під час її перебування в закладі.

Частиною четвертою статті 259 СК визначено, що неповнолітні особи мають право брати участь у вихованні своїх неповнолітніх братів та сестер, незалежно від місця їхнього проживання. Відповідно до частини другої статті 6 СК малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Положеннями частини першої статті 30 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV (ЦК) передбачено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Згідно зі статтею 31 ЦК фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має часткову цивільну дієздатність і не несе відповідальності за завдану нею шкоду. Так, педагогічний працівник дошкільного навчального закладу не вправі передавати вихованців малолітнім особам, зокрема їхнім сестрі чи брату.

• Батьки не подали вчасно документи: звільняти від плати за харчування чи ні

Щопівроку батьки дітей з малозабезпечених сімей мають надавати до дошкільного навчального закладу довідку про свій статус, аби звільнятися від плати за харчування. Утім дуже часто батьки невчасно поновлюють довідки й приносять нові через декілька місяців після необхідного терміну. За цей період виникає заборгованість. Батьки її оплачувати відмовляються, стверджуючи, що адміністрація має зробити перерахунок. Чи має право адміністрація вимагати від батьків оплату за харчування за період без довідки?

При звільненні батьків від плати за харчування дітей в державних і комунальних дошкільних навчальних закладах слід керуватись статтею 35 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-ІІІ, постановою Кабінету Міністрів України «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернат них закладів» від 26.08.2002 №1243 та прийнятим на її виконання Порядком встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних комунальних дошкільних та інтернат них навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки від 21.11. 2002 № 667 (далі - Порядок).

Пунктом 2.5 Порядку визначено, що звільнення батьків від плати за харчування дітей в дошкільних навчальних закладах проводять щорічно, можуть переглядати протягом року не більше одного разу і запроваджують у місячний термін після подання відповідних документів.

Отже, звільнення від плати за харчування здійснюють лише після подання батьками необхідних документів (у цьому випадку - довідок управління соціального захисту про одержання допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 № 1768-ІІІ). Можливість звільнення від плати «заднім числом» чинними нормативними документами не передбачена.

Чи можуть сторонні особи, наприклад фотографи, аніматори, самовільно перебувати на території дошкільного навчального закладу та здійснювати фото-, теле- чи відео зйомку?

Відповідно до статті 18 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 №2628-ІІ (далі - Закон про дошкільну освіту) основними завданнями органів управління системою дошкільної освіти є, зокрема:

‑ створення умов для здобуття дітьми дошкільної освіти;

‑ соціальний захист, охорона життя, здоров'я та захист прав учасників навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі.

Згідно з пунктом 44 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305, керівник дошкільного навчального закладу забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних норм та правил техніки безпеки, вимог безпечної життєдіяльності дітей і працівників.

Керівник та педагогічні працівники несуть персональну відповідальність за життя та здоров'я дітей у дошкільному навчальному закладі.

Окрім того, Міністерство освіти та науки України у листі «Щодо забезпечення безпеки вихованців, учнів та студентів», від 04.09.2014 №1/9-444 рекомендувало:

• посилити контроль за перебуванням на території навчальних закладів, особливо у приміщеннях, осіб, які не причетні до проведення навчально-виховного процесу, та зобов'язати керівників навчальних закладів посилити режим безпеки для недопущення внесення у приміщення вибухонебезпечних та інших предметів, що можуть завдати шкоди здоров'ю та життю дітей та працівників навчального закладу;

• впровадити жорстку пропускну систему у приміщення навчальних закладів для недопущення перебування в них сторонніх осіб; дозволити вхід у приміщення сторонніх осіб лише з дозволу адміністрації навчального закладу.

Статтею 27 Закону про дошкільну освіту визначено перелік учасників навчально-виховного процесу у сфері дошкільної освіти. Цих осіб можна вважати такими, які мають безперешкодний доступ на територію та в приміщення дошкільного навчального закладу.

Стаття 32 Конституції України передбачає, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначних законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про інформацію» від02.10.1992 № 2657-ХІІ конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 307 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV (ЦКУ) встановлено, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку допускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом (частина третя ст. 307 ЦКУ).

Згода фізичної особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку може бути виражена як у письмовій, так і в усній формі - залежно від обставин, за яких проводять зйомку.

З огляду на зазначене вище фотографам та аніматорам слід отримувати письмову згоду керівника дошкільного навчального закладу та батьків для знімання дітей на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку та проведення будь-яких заходів на території навчального закладу.